керуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | керува́тися, керува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | керу́ймося, керу́ймось | |
| 2 особа | керу́йся, керу́йсь | керу́йтеся, керу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | керува́тимуся, керува́тимусь | керува́тимемося, керува́тимемось, керува́тимемся |
| 2 особа | керува́тимешся | керува́тиметеся, керува́тиметесь |
| 3 особа | керува́тиметься | керува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | керу́юся, керу́юсь | керу́ємося, керу́ємось, керу́ємся |
| 2 особа | керу́єшся | керу́єтеся, керу́єтесь |
| 3 особа | керу́ється | керу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| керу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | керува́вся, керува́всь | керува́лися, керува́лись |
| жін. р. | керува́лася, керува́лась | |
| сер. р. | керува́лося, керува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| керува́вшись | ||