кернувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кернува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   керну́ймо
2 особа керну́й керну́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кернува́тиму кернува́тимемо, кернува́тимем
2 особа кернува́тимеш кернува́тимете
3 особа кернува́тиме кернува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа керну́ю керну́ємо, керну́єм
2 особа керну́єш керну́єте
3 особа керну́є керну́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
керну́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кернува́в кернува́ли
жін. р. кернува́ла
сер. р. кернува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кернува́вши