кернувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | кернува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | керну́ймо | |
| 2 особа | керну́й | керну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кернува́тиму | кернува́тимемо, кернува́тимем |
| 2 особа | кернува́тимеш | кернува́тимете |
| 3 особа | кернува́тиме | кернува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | керну́ю | керну́ємо, керну́єм |
| 2 особа | керну́єш | керну́єте |
| 3 особа | керну́є | керну́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| керну́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кернува́в | кернува́ли |
| жін. р. | кернува́ла | |
| сер. р. | кернува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кернува́вши | ||