кермовий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кермови́й кермова́ кермове́ кермові́
родовий кермово́го кермово́ї кермово́го кермови́х
давальний кермово́му кермові́й кермово́му кермови́м
знахідний кермови́й, кермово́го кермову́ кермове́ кермові́, кермови́х
орудний кермови́м кермово́ю кермови́м кермови́ми
місцевий на/у кермово́му, кермові́м на/у кермові́й на/у кермово́му, кермові́м на/у кермови́х

Словник синонімів

КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́Кзаст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Хоткевич); Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам, і сигнальникам (Д. Ткач); Стерновий скеровує стерном до коси (І. Гончаренко); Від приязного світла маяка у бурю, в лиховісному тумані Міцнішає стерничого рука І ближчають простори пожадані (М. Рильський).