-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | керма́нич | керма́ничі |
| родовий | керма́нича | керма́ничів |
| давальний | керма́ничеві, керма́ничу | керма́ничам |
| знахідний | керма́нича | керма́ничів |
| орудний | керма́ничем | керма́ничами |
| місцевий | на/у керма́ничеві, керма́ничу, керма́ничі | на/у керма́ничах |
| кличний | керма́ничу | керма́ничі |
Словник синонімів
ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет - не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни.
КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́К заст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Хоткевич); Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам, і сигнальникам (Д. Ткач); Стерновий скеровує стерном до коси (І. Гончаренко); Від приязного світла маяка у бурю, в лиховісному тумані Міцнішає стерничого рука І ближчають простори пожадані (М. Рильський).