-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний керма́нич керма́ничі
родовий керма́нича керма́ничів
давальний керма́ничеві, керма́ничу керма́ничам
знахідний керма́нича керма́ничів
орудний керма́ничем керма́ничами
місцевий на/у керма́ничеві, керма́ничу, керма́ничі на/у керма́ничах
кличний керма́ничу керма́ничі

Словник синонімів

ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧуроч.,ГЕГЕМО́Н книжн.Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет - не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни.
КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́Кзаст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Хоткевич); Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам, і сигнальникам (Д. Ткач); Стерновий скеровує стерном до коси (І. Гончаренко); Від приязного світла маяка у бурю, в лиховісному тумані Міцнішає стерничого рука І ближчають простори пожадані (М. Рильський).