керманити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(керувати) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив керма́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   керма́ньмо
2 особа керма́нь керма́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа керма́нитиму керма́нитимемо, керма́нитимем
2 особа керма́нитимеш керма́нитимете
3 особа керма́нитиме керма́нитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа керма́ню керма́нимо, керма́ним
2 особа керма́ниш керма́ните
3 особа керма́нить керма́нять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
керма́нячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. керма́нив керма́нили
жін. р. керма́нила
сер. р. керма́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
керма́нивши