-1-
дієслово недоконаного виду
(кривавити) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив керва́вити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   керва́вмо
2 особа керва́в керва́вте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа керва́витиму керва́витимемо, керва́витимем
2 особа керва́витимеш керва́витимете
3 особа керва́витиме керва́витимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа керва́влю керва́вимо, керва́вим
2 особа керва́виш керва́вите
3 особа керва́вить керва́влять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
керва́влячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. керва́вив керва́вили
жін. р. керва́вила
сер. р. керва́вило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
керва́вивши

Словник синонімів

КРИВА́ВИТИ (виділяти кров, стікати кров’ю), КРИВА́ВИТИСЯ, КРОВОТО́ЧИТИ, КРОВИ́ТИрозм.,КРОВА́ВИТИзаст.,КЕРВА́ВИТИдіал.Рука кривавила вже й через хустку (Ірина Вільде); Люди заціпили зуби, що вже кривавились від цинги, і мало не заплакали (В. Кучер); Кривавилась рана... (І. Нехода); Затоптавши чорним порохом виразки, які й досі кровоточили, він приліг на лаві (П. Панч); Синяки не кровили, здуваючись кругами, перев’язувати їх не поспішали (І. Ле).