КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКАрозм.,КОЗИРО́Кдіал.;КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м’яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О. Довженко); Старий солдатський картуз, мабуть, подарунок якогось фронтовика, зсунувся на потилицю (С. Журахович); Твердохліб підійшов до чоловіка в новій кашкетці (А. Головко); - Коли б іще хоч новеньку свитку пошили батько та козирок новий купили (С. Васильченко); До кімнати увійшов у плащі з піднятим коміром, у кепі з великим дашком високий, тонкий, трохи сутулуватий парубок (П. Дорошко); Він взяв свою сіру з коричневими крапками кепку-восьмиклинку (М. Рудь); - Документи перевіряють, - обзивається із кабіни молодий хлопець у засмальцьованій кепі (Григорій Тютюнник).