-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ке́вкнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ке́вкнімо, ке́вкнім
2 особа ке́вкни ке́вкніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ке́вкну ке́вкнемо, ке́вкнем
2 особа ке́вкнеш ке́вкнете
3 особа ке́вкне ке́вкнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ке́вкнув ке́вкнули
жін.р. ке́вкнула
сер.р. ке́вкнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ке́вкнувши

Словник синонімів

ГИКА́ТИ[ІКА́ТИ] (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИдіал.; КЕ́ВКАТИрозм. (видавати звуки, схожі на гикавку). - Док.: гикну́ти[ікну́ти], ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В. Кучер); Терентій гучно гикнув: - Гик! (О. Довженко); [Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (О. Корнійчук); Ленько і Сенько, щикаючи і дрижачи від студені, поплелися боком під ліс (І. Франко); Як махнув [Тимоха] під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнула (А. Свидницький).