-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ке́вкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ке́вкаймо
2 особа ке́вкай ке́вкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ке́вкатиму ке́вкатимемо, ке́вкатимем
2 особа ке́вкатимеш ке́вкатимете
3 особа ке́вкатиме ке́вкатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ке́вкаю ке́вкаємо, ке́вкаєм
2 особа ке́вкаєш ке́вкаєте
3 особа ке́вкає ке́вкають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ке́вкаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ке́вкав ке́вкали
жін. р. ке́вкала
сер. р. ке́вкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ке́вкавши

Словник синонімів

ГИКА́ТИ[ІКА́ТИ] (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИдіал.; КЕ́ВКАТИрозм. (видавати звуки, схожі на гикавку). - Док.: гикну́ти[ікну́ти], ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В. Кучер); Терентій гучно гикнув: - Гик! (О. Довженко); [Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (О. Корнійчук); Ленько і Сенько, щикаючи і дрижачи від студені, поплелися боком під ліс (І. Франко); Як махнув [Тимоха] під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнула (А. Свидницький).