-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний квіту́чий квіту́ча квіту́че квіту́чі
родовий квіту́чого квіту́чої квіту́чого квіту́чих
давальний квіту́чому квіту́чій квіту́чому квіту́чим
знахідний квіту́чий квіту́чу квіту́че квіту́чі
орудний квіту́чим квіту́чою квіту́чим квіту́чими
місцевий на/у квіту́чому, квіту́чім на/у квіту́чій на/у квіту́чому, квіту́чім на/у квіту́чих

Словник синонімів

ЗДОРО́ВИЙ (який має міцне здоров’я), ДУ́ЖИЙ, КВІТУ́ЧИЙ (здоровий, свіжий). [Принцеса:] Ти певне знов здоровим, дужим станеш, але для мене ти вже вмер (Леся Українка); До їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий (Ю. Збанацький). - Пор. 1. си́льний.
КВІТЧА́СТИЙ[КВІТЧА́ТИЙрідше] (укритий квітами), КВІТИ́СТИЙ, КВІТУ́ЧИЙ, КВІТНИ́Й. Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки - все так швидко повстає і зникає (Леся Українка); Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок); Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Словник Б. Грінченка).