-1-
іменник чоловічого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квіто́чник квіто́чники
родовий квіто́чника квіто́чників
давальний квіто́чнику, квіто́чникові квіто́чникам
знахідний квіто́чник квіто́чники
орудний квіто́чником квіто́чниками
місцевий на/у квіто́чнику на/у квіто́чниках
кличний квіто́чнику* квіто́чники*

Словник синонімів

КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́Кдіал.,КВІТО́ЧНИКдіал.;КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І. Нечуй-Левицький); Зоня з Юзею ходили по зільнику і рвали квіти (Леся Українка); По обох боках [шляху] можна видіти дерев’яні домики з квіточниками (О. Кобилянська); На клумбах горіли маки (М. Коцюбинський); Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Л. Первомайський).