-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кві́тнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кві́тнімо, кві́тнім
2 особа кві́тни кві́тніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кві́тнутиму кві́тнутимемо, кві́тнутимем
2 особа кві́тнутимеш кві́тнутимете
3 особа кві́тнутиме кві́тнутимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кві́тну кві́тнемо, кві́тнем
2 особа кві́тнеш кві́тнете
3 особа кві́тне кві́тнуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кві́тнучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кві́тнув кві́тнули
жін. р. кві́тнула
сер. р. кві́тнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кві́тнувши

Словник синонімів

ПРОЦВІТА́ТИ (успішно розвиватися у сприятливих умовах), РОЗКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИрідше,ЦВІСТИ́, КВІ́ТНУТИ, КВІТУВА́ТИ, ПРОКВІТА́ТИрозм.,ВЕСНІ́ТИпоет. - Док.: процвісти́рідкорозкві́тнути, розцвісти́, прокві́тнути. [Річард:] В тих палацах, немов заморські квіти, процвітають таланти виборні (Леся Українка); В цій любові розквітати Будеш вічно, краща в світі, Земле моя, світла мати (М. Нагнибіда); Вічна слава братам, що упали в бою, щоб життя розцвітало й шуміло (В. Сосюра); Жили, цвіли, сміялися, любили Веселі хлопці (М. Рильський); Я там любив і працював. Там квітло щастя золотеє і одцвіло... (В. Сосюра); - Чи ж можна так хнюпитись, .. коли навколо квітує життя? (Ю. Збанацький); Всьому давала лад Уляна, і, тільки дякуючи їй, проквітало домашнє господарство (Григорій Тютюнник).
ЦВІСТИ́ (про квіти - розкриватися, розпускатися; про людину тощо - бути в розквіті сил), КВІ́ТНУТИ, ПРОЦВІТА́ТИ, КВІТУВА́ТИ, КРАСУВА́ТИСЯ (перев. про злаки). Цвітуть в Херсоні абрикоси, Черешні в Знам’янці цвітуть, Весна квітчає буйні коси І вируша в далеку путь (Л. Дмитерко); Кущами пишними квітнули маки червоні... (А. Головко); Серед кущів на вогкій землі процвітає шафран (М. Коцюбинський); Земля відчула першу ласку, І квітне поле по весні (Т. Масенко); Квітувало жито, красувалося... (С. Васильченко); На городі в Кащука усе квітує (Ю. Бедзик). - Пор. 1. буя́ти.