-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квітни́к квітники́
родовий квітника́ квітникі́в
давальний квітнику́, квітнико́ві квітника́м
знахідний квітни́к квітники́
орудний квітнико́м квітника́ми
місцевий на/у квітнику́ на/у квітника́х
кличний квітнику́* квітники́*

Словник синонімів

КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́Кдіал.,КВІТО́ЧНИКдіал.;КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І. Нечуй-Левицький); Зоня з Юзею ходили по зільнику і рвали квіти (Леся Українка); По обох боках [шляху] можна видіти дерев’яні домики з квіточниками (О. Кобилянська); На клумбах горіли маки (М. Коцюбинський); Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Л. Первомайський).