квітний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний квітни́й квітна́ квітне́ квітні́
родовий квітно́го квітно́ї квітно́го квітни́х
давальний квітно́му квітні́й квітно́му квітни́м
знахідний квітни́й, квітно́го квітну́ квітне́ квітні́, квітни́х
орудний квітни́м квітно́ю квітни́м квітни́ми
місцевий на/у квітно́му, квітні́м на/у квітні́й на/у квітно́му, квітні́м на/у квітни́х

Словник синонімів

КВІТЧА́СТИЙ[КВІТЧА́ТИЙрідше] (укритий квітами), КВІТИ́СТИЙ, КВІТУ́ЧИЙ, КВІТНИ́Й. Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки - все так швидко повстає і зникає (Леся Українка); Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок); Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Словник Б. Грінченка).