квітковий 2 значення

-1-
прикметник
(який має квітки як органи розмноження)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний квітко́вий квітко́ва квітко́ве квітко́ві
родовий квітко́вого квітко́вої квітко́вого квітко́вих
давальний квітко́вому квітко́вій квітко́вому квітко́вим
знахідний квітко́вий, квітко́вого квітко́ву квітко́ве квітко́ві, квітко́вих
орудний квітко́вим квітко́вою квітко́вим квітко́вими
місцевий на/у квітко́вому, квітко́вім на/у квітко́вій на/у квітко́вому, квітко́вім на/у квітко́вих
-2-
прикметник
(від: ’квітка’)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний квітко́вий квітко́ва квітко́ве квітко́ві
родовий квітко́вого квітко́вої квітко́вого квітко́вих
давальний квітко́вому квітко́вій квітко́вому квітко́вим
знахідний квітко́вий, квітко́вого квітко́ву квітко́ве квітко́ві, квітко́вих
орудний квітко́вим квітко́вою квітко́вим квітко́вими
місцевий на/у квітко́вому, квітко́вім на/у квітко́вій на/у квітко́вому, квітко́вім на/у квітко́вих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний квіткови́й квіткова́ квіткове́ квіткові́
родовий квітково́го квітково́ї квітково́го квіткови́х
давальний квітково́му квіткові́й квітково́му квіткови́м
знахідний квіткови́й квіткову́ квіткове́ квіткові́
орудний квіткови́м квітково́ю квіткови́м квіткови́ми
місцевий на/у квітково́му, квіткові́м на/у квіткові́й на/у квітково́му, квіткові́м на/у квіткови́х