квітковий 2 значення
-1-
прикметник
(який має квітки як органи розмноження)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | квітко́вий | квітко́ва | квітко́ве | квітко́ві |
родовий | квітко́вого | квітко́вої | квітко́вого | квітко́вих |
давальний | квітко́вому | квітко́вій | квітко́вому | квітко́вим |
знахідний | квітко́вий, квітко́вого | квітко́ву | квітко́ве | квітко́ві, квітко́вих |
орудний | квітко́вим | квітко́вою | квітко́вим | квітко́вими |
місцевий | на/у квітко́вому, квітко́вім | на/у квітко́вій | на/у квітко́вому, квітко́вім | на/у квітко́вих |
-2-
прикметник
(від: ’квітка’)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | квітко́вий | квітко́ва | квітко́ве | квітко́ві |
родовий | квітко́вого | квітко́вої | квітко́вого | квітко́вих |
давальний | квітко́вому | квітко́вій | квітко́вому | квітко́вим |
знахідний | квітко́вий, квітко́вого | квітко́ву | квітко́ве | квітко́ві, квітко́вих |
орудний | квітко́вим | квітко́вою | квітко́вим | квітко́вими |
місцевий | на/у квітко́вому, квітко́вім | на/у квітко́вій | на/у квітко́вому, квітко́вім | на/у квітко́вих |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | квіткови́й | квіткова́ | квіткове́ | квіткові́ |
родовий | квітково́го | квітково́ї | квітково́го | квіткови́х |
давальний | квітково́му | квіткові́й | квітково́му | квіткови́м |
знахідний | квіткови́й | квіткову́ | квіткове́ | квіткові́ |
орудний | квіткови́м | квітково́ю | квіткови́м | квіткови́ми |
місцевий | на/у квітково́му, квіткові́м | на/у квіткові́й | на/у квітково́му, квіткові́м | на/у квіткови́х |