-1-
іменник жіночого роду, істота
* Але: дві, три, чотири кво́чки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кво́чка кво́чки́
родовий кво́чки кво́чо́к
давальний кво́чці кво́чка́м
знахідний кво́чку кво́чки́, кво́чо́к
орудний кво́чкою кво́чка́ми
місцевий на/у кво́чці на/у кво́чка́х
кличний кво́чко кво́чки́

Словник синонімів

КВО́ЧКА (курка, що висиджує або водить курчат), КВОКТУ́ХАрозм.За погрібничком ходила квочка з курчатами, і було чути, як вона стиха поквоктує, гребеться в землі і шарудить соломою (Григорій Тютюнник).