квичати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | квича́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | квичі́мо, квичі́м | |
| 2 особа | квичи́ | квичі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | квича́тиму | квича́тимемо, квича́тимем |
| 2 особа | квича́тимеш | квича́тимете |
| 3 особа | квича́тиме | квича́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | квичу́ | квичимо́, квичи́м |
| 2 особа | квичи́ш | квичите́ |
| 3 особа | квичи́ть | квича́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| квичачи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | квича́в | квича́ли |
| жін. р. | квича́ла | |
| сер. р. | квича́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| квича́вши | ||