квитуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | квитува́тися, квитува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | квиту́ймося, квиту́ймось | |
| 2 особа | квиту́йся, квиту́йсь | квиту́йтеся, квиту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | квитува́тимуся, квитува́тимусь | квитува́тимемося, квитува́тимемось, квитува́тимемся |
| 2 особа | квитува́тимешся | квитува́тиметеся, квитува́тиметесь |
| 3 особа | квитува́тиметься | квитува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | квиту́юся, квиту́юсь | квиту́ємося, квиту́ємось, квиту́ємся |
| 2 особа | квиту́єшся | квиту́єтеся, квиту́єтесь |
| 3 особа | квиту́ється | квиту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| квиту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | квитува́вся, квитува́всь | квитува́лися, квитува́лись |
| жін. р. | квитува́лася, квитува́лась | |
| сер. р. | квитува́лося, квитува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| квитува́вшись | ||