квитуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив квитува́тися, квитува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   квиту́ймося, квиту́ймось
2 особа квиту́йся, квиту́йсь квиту́йтеся, квиту́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа квитува́тимуся, квитува́тимусь квитува́тимемося, квитува́тимемось, квитува́тимемся
2 особа квитува́тимешся квитува́тиметеся, квитува́тиметесь
3 особа квитува́тиметься квитува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа квиту́юся, квиту́юсь квиту́ємося, квиту́ємось, квиту́ємся
2 особа квиту́єшся квиту́єтеся, квиту́єтесь
3 особа квиту́ється квиту́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
квиту́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. квитува́вся, квитува́всь квитува́лися, квитува́лись
жін. р. квитува́лася, квитува́лась
сер. р. квитува́лося, квитува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
квитува́вшись