-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квито́к квитки́
родовий квитка́ квиткі́в
давальний квитку́, квитко́ві квитка́м
знахідний квито́к квитки́
орудний квитко́м квитка́ми
місцевий на/у квитку́, квитко́ві на/у квитка́х
кличний квитку́* квитки́*

Словник синонімів

КВИТА́НЦІЯ, КВИТрозм.,КВИТО́К заст.Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Леся Українка); Пан Роздобудько, лічачи золоті кружальця, нахабно спитав: - Значиться, третина? ..Чи, може, половина? - Третина, третина! - злякано погодився пан Купа-Стародупський. - Пишіть-но квит (О. Ільченко); В руці у панотця ще був квиток на три сажні дров (А. Свидницький).
КВИТО́К (паперова або картонна картка з написом, що дає право на користування чим-небудь; документ про належність до організації, товариства, установи тощо); КУПО́Нзаст. (на місце в театральній ложі). До кіно баба ходила сама і ніколи нікому з онуків квитка не купувала (Ю. Смолич); Через день зранку, коли ми з приятелем вибиралися з хати на промисел, раптом прибіг Глянцер і зразу ж спитав за непродані купони (П. Козланюк).