квитатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | квита́тися, квита́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | квита́ймося, квита́ймось | |
2 особа | квита́йся, квита́йсь | квита́йтеся, квита́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | квита́тимуся, квита́тимусь | квита́тимемося, квита́тимемось, квита́тимемся |
2 особа | квита́тимешся | квита́тиметеся, квита́тиметесь |
3 особа | квита́тиметься | квита́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | квита́юся, квита́юсь | квита́ємося, квита́ємось, квита́ємся |
2 особа | квита́єшся | квита́єтеся, квита́єтесь |
3 особа | квита́ється | квита́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
квита́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | квита́вся, квита́всь | квита́лися, квита́лись |
жін. р. | квита́лася, квита́лась | |
сер. р. | квита́лося, квита́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
квита́вшись |