-1-
іменник жіночого роду
(страва)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ква́ша ква́ші
родовий ква́ші кваш
давальний ква́ші ква́шам
знахідний ква́шу ква́ші
орудний ква́шею ква́шами
місцевий на/у ква́ші на/у ква́шах
кличний ква́ше* ква́ші*

Словник фразеологізмів

вари́ти ка́шу (ква́шу). 1. з ким. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь. Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський — людина розумна й хазяйновита і що з ним можна варити кашу (З. Тулуб).

2. з чого. Будувати свої міркування, ґрунтуючись на ненадійних, хибних відомостях або на вигадках; вигадувати щось. — Це я семиділ? — Ти .. На токарних працював і варив кашу з неіснуючої нової технології (П. Автомонов).

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

-2-
іменник жіночого роду, істота
(про нерішучу людину)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ква́ша ква́ші
родовий ква́ші кваш
давальний ква́ші ква́шам
знахідний ква́шу ква́ші
орудний ква́шею ква́шами
місцевий на/у ква́ші на/у ква́шах
кличний ква́ше* ква́ші*

Словник фразеологізмів

вари́ти ка́шу (ква́шу). 1. з ким. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь. Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський — людина розумна й хазяйновита і що з ним можна варити кашу (З. Тулуб).

2. з чого. Будувати свої міркування, ґрунтуючись на ненадійних, хибних відомостях або на вигадках; вигадувати щось. — Це я семиділ? — Ти .. На токарних працював і варив кашу з неіснуючої нової технології (П. Автомонов).

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ква́ша ква́ші
родовий ква́ші кваш
давальний ква́ші ква́шам
знахідний ква́шу кваш
орудний ква́шею ква́шами
місцевий на/у ква́ші на/у ква́шах
кличний ква́ше ква́ші

Словник синонімів

ВАЙЛО́розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО[ОДОРО́БАЛО][ДОРО́БАЛО][ДОРО́БЛО], КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПАдіал.,ТОВПИ́ГАдіал.; МАКУ́ХА, КВА́ША, ЛЕМІ́ШКА, РОЗМАЗНЯ́, ТЮ́ТЯ, МАЧУ́ЛА, М’Я́ЛО, ГЛЕВТЯ́К (про незграбну й нерішучу, мляву людину); ТЕ́ЛЕПЕНЬ, ВАХЛА́К, ВАХЛА́Й, ПАТИ́КА, НЕЗДА́РА (про незграбну й малотямущу людину); МАРУ́ДА, МАРУ́ДНИК (про неповоротку й нудну людину); БЕ́ЛБАС[БЕ́ЛЬБАС], БАБА́К, БАЙБА́К, ХОМ’Я́К (про неповоротку й лінькувату людину); МУГИ́Р, МУГИРЯ́КА, ЗАМЛО́ (лайл. - про незграбну й грубу людину). Всі його товариші по роботі рухливі та спритні, один він вайло вайлом (Ю. Збанацький); - Ти не гордий, а тюхтій, - уже не дорікала, а сварила сестра (Є. Гуцало); Віднині Павло вже не буде таким незграбою перед найтоншими пориваннями її молодого серця (В. Кучер); Як це могло статися, що він досі не помічав, яка Ляля вродлива! А той лантух Василь, бач, помітив (П. Загребельний); Бойовита Мар’я останнім часом.. ремствувала на свого вусатого ведмедя (Я. Баш); От таким-то бурмилом у сільській роботі був і наш Іван Лінюх, і се була причина, що його не любили господарі (І. Франко); [Ліна:] Та йдіть-бо ви, мамула! (Я. Мамонтов); Сорокалітній, обважнілий, стягнений корсетом і неохайний бамбула з юхтово лисніючим обличчям (І. Волошин); - Хіба з отаким одороблом щось знайдеш? Тільки на вид велетень, а в ділі.. (Я. Баш); Не прийшов же отой одоробало... отой м’яло, вайло (І. Нечуй-Левицький); [Ледачий:] Ну, який же з мене кендюх? Сама шляхетна постать! (І. Карпенко-Карий); Олена зразу ж обізвала його і гавою,.. і опудалом, і паняком, і кендюхом (М. Стельмах); Щирі дитячі сльози чотирнадцятиріч-ного гевала чимало розважали обозників (Ю. Яновський); [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив гергепою? (М. Куліш); А вже товпига і та (Словник Б. Грінченка); Радивон по тім напустився на підлітків, зачав лаяти, ображати, надто старшого хлоп’яка - такий кевель, лентюга, телепень, макуха (К. Гордієнко); [Мотря:] Ну вже ж і парубок: кваша якась, а не парубок (М. Кропивницький); Я сердивсь, нарікав себе мазуном, лемішкою - ні, не помагає (М. Коцюбинський); Ніхто б не назвав її немною [неповороткою] й розмазнею, коли справа торкалася її роботи (Ю. Яновський); Адже кума, хвалити Бога, не тютя якась: в ту ж мить догадалася, що тут щось єсть (Марко Вовчок); [Степан:] Що ж: де жінка голова, там чоловік мачула (М. Кропивницький); - Лежить оце м’яло, оцей лежень, неначе колода!.. - було кричить він (І. Нечуй-Левицький); Коли б зачепитися вручну - то навряд чи цей глевтяк вирвався б з Юхимових жилавих рук (І. Ле); Було власними руками годує [мати] його, а він, телепень, тільки глита (О. Стороженко); Старий Жежеря тільки насміявся з вахлака, який втелющив собі в голову мрію стати його.. зятем (В. Речмедін); П’яне панство танцює хай, святкуючи свою дворянську усобну перемогу над вахлаєм (П. Тичина); Ну, й з тебе, патика, нічого не второпаєш (Словник Б. Грінченка); - Від війська вільний? - Не взяли, як бачите. - Ще би не бачити! Нездара з тебе! (І. Франко); Не облишив їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (О. Ільченко); - А ти чого, белбас, сидиш в чотирьох стінах? (Панас Мирний); Бельбас, - приказував Сашко, - дурень кудлатий. Чорти тебе випхнули нагору (Ю. Яновський); Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (І. Котляревський); Не хотів він уславитися, як простакуватий мугир, і стати знов посміховищем пана Потоцького (З. Тулуб); Він такий замло, поки дочвала, то й сонце зайде (Словник Б. Грінченка).