квач 3 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(намотане на кінець палиці клоччя, ганчір’я тощо для мащення чого-небудь)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квач квачі́
родовий квача́ квачі́в
давальний квачу́, кваче́ві квача́м
знахідний квач квачі́
орудний кваче́м квача́ми
місцевий на/у квачі́, квачу́ на/у квача́х
кличний ква́чу* квачі́*

Словник синонімів

КВАЧ (намотане на паличку клоччя, ганчір’я тощо для мастіння чогось), МАЗИ́ЛОдіал. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):] Ось я приніс дьогтю (С. Васильченко); І мазниця, і мазило уже мені надостило (П. Чубинський).
ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала [Маня] на пензель червоної краски.. і, закусивши губки, цяпнула хлопця квачиком по носі (Грицько Григоренко); Узяв [Сергій Сергійович] тоненьку щіточку, зробив легенький мазок на картині (Є. Кравченко); Ніяке перо, ані щітка маляра не передала б тієї чарівничої ігри, яку витівало сонце з містом (Панас Мирний); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) квач, зі сл. п’я́ний. Дуже, надто. Коли це опівночі з’являється [Валер’ян]... П’яний як квач!.. (Є. Кравченко).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(про слабовільну, безхарактерну людину) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квач квачі́
родовий квача́ квачі́в
давальний квачу́, кваче́ві квача́м
знахідний квач квачі́
орудний кваче́м квача́ми
місцевий на/у квачі́, квачу́ на/у квача́х
кличний ква́чу* квачі́*

Словник синонімів

КВАЧ (намотане на паличку клоччя, ганчір’я тощо для мастіння чогось), МАЗИ́ЛОдіал. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):] Ось я приніс дьогтю (С. Васильченко); І мазниця, і мазило уже мені надостило (П. Чубинський).
ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала [Маня] на пензель червоної краски.. і, закусивши губки, цяпнула хлопця квачиком по носі (Грицько Григоренко); Узяв [Сергій Сергійович] тоненьку щіточку, зробив легенький мазок на картині (Є. Кравченко); Ніяке перо, ані щітка маляра не передала б тієї чарівничої ігри, яку витівало сонце з містом (Панас Мирний); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) квач, зі сл. п’я́ний. Дуже, надто. Коли це опівночі з’являється [Валер’ян]... П’яний як квач!.. (Є. Кравченко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квач квачі́
родовий квача́ квачі́в
давальний кваче́ві, квачу́ квача́м
знахідний квача́ квачі́в
орудний кваче́м квача́ми
місцевий на/у кваче́ві, квачу́, квачі́ на/у квача́х
кличний ква́чу квачі́

Словник синонімів

ЛЕГКОДУ́Х (людина з слабкою волею), СЛАБОДУ́Х, СЛАБОДУ́ХИЙ, ГАНЧІ́РКАзневажл.,КВАЧзневажл.,СЛАБА́Кзневажл., СЛИМА́Кзневажл.,СЛИЗНЯ́Кзневажл.,СЛИНЬКО́ зневажл.Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А. Головко); [Дудар:] Ти ж не слабодух. Тримайся! (І. Микитенко); Слабодухий завжди шукає для виправдання якісь сторонні сили (Є. Куртяк); Сила кудись нестримно збувала. .."Ганчірка! Боягуз!" - ще кричало щось, билося всередині (Н. Тихий); - Не буде з його нічого, - каже Назар. - Я одразу побачив, що він справжній квач, - ще тоді, як він Устину обідом нагодував (Марко Вовчок); На життєвій орбіті він не був слабаком. Невдачі його допікали боляче, він панікував, але не втікав, не ховався (Ю. Мушкетик); - Цей безвольний слимак не страшний. Він боїться викриття і мовчатиме (А. Хижняк); - За Лідусю! Жоден з мужчин-слизняків і мізинця її не вартий! (А. Крижанівський).
-3-
іменник чоловічого роду
(дитяча гра)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квач квачі́
родовий квача́ квачі́в
давальний квачу́, кваче́ві квача́м
знахідний квач квачі́
орудний кваче́м квача́ми
місцевий на/у квачі́, квачу́ на/у квача́х
кличний ква́чу* квачі́*

Словник синонімів

КВАЧ (намотане на паличку клоччя, ганчір’я тощо для мастіння чогось), МАЗИ́ЛОдіал. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):] Ось я приніс дьогтю (С. Васильченко); І мазниця, і мазило уже мені надостило (П. Чубинський).
ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала [Маня] на пензель червоної краски.. і, закусивши губки, цяпнула хлопця квачиком по носі (Грицько Григоренко); Узяв [Сергій Сергійович] тоненьку щіточку, зробив легенький мазок на картині (Є. Кравченко); Ніяке перо, ані щітка маляра не передала б тієї чарівничої ігри, яку витівало сонце з містом (Панас Мирний); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) квач, зі сл. п’я́ний. Дуже, надто. Коли це опівночі з’являється [Валер’ян]... П’яний як квач!.. (Є. Кравченко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квач квачі́
родовий квача́ квачі́в
давальний кваче́ві, квачу́ квача́м
знахідний квача́ квачі́в
орудний кваче́м квача́ми
місцевий на/у кваче́ві, квачу́, квачі́ на/у квача́х
кличний ква́чу квачі́

Словник синонімів

ЛЕГКОДУ́Х (людина з слабкою волею), СЛАБОДУ́Х, СЛАБОДУ́ХИЙ, ГАНЧІ́РКАзневажл.,КВАЧзневажл.,СЛАБА́Кзневажл., СЛИМА́Кзневажл.,СЛИЗНЯ́Кзневажл.,СЛИНЬКО́ зневажл.Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А. Головко); [Дудар:] Ти ж не слабодух. Тримайся! (І. Микитенко); Слабодухий завжди шукає для виправдання якісь сторонні сили (Є. Куртяк); Сила кудись нестримно збувала. .."Ганчірка! Боягуз!" - ще кричало щось, билося всередині (Н. Тихий); - Не буде з його нічого, - каже Назар. - Я одразу побачив, що він справжній квач, - ще тоді, як він Устину обідом нагодував (Марко Вовчок); На життєвій орбіті він не був слабаком. Невдачі його допікали боляче, він панікував, але не втікав, не ховався (Ю. Мушкетик); - Цей безвольний слимак не страшний. Він боїться викриття і мовчатиме (А. Хижняк); - За Лідусю! Жоден з мужчин-слизняків і мізинця її не вартий! (А. Крижанівський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квач  
родовий квача́  
давальний квачу́, кваче́ві  
знахідний квач  
орудний кваче́м  
місцевий на/у квачі́, квачу́  
кличний ква́чу*