-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ква́сити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ква́сьмо
2 особа квась ква́сьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ква́ситиму ква́ситимемо, ква́ситимем
2 особа ква́ситимеш ква́ситимете
3 особа ква́ситиме ква́ситимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ква́шу ква́симо, ква́сим
2 особа ква́сиш ква́сите
3 особа ква́сить ква́сять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ква́сячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ква́сив ква́сили
жін. р. ква́сила
сер. р. ква́сило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ква́шений
Безособова форма
ква́шено
Дієприслівник
ква́сивши

Словник синонімів

КВА́СИТИ (піддавати бродінню, окислювати щось поживне), ПРОКВА́ШУВАТИ. - Док.: поква́сити, проква́сити. Вміють [дочки].. і шити, і варити, і квасити яблука (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

ква́сити гу́би, зневажл. Виявляти незадоволення, засмучуватися, плакати від чого-небудь. Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (П. Гулак-Артемовський); Жінкам та дітям можна квасить губи, А не такому гайдуку, як ти (М. Костомаров).

розво́дити (розсипа́ти) / розвести́ (розси́пати) кисли́ці. Скаржитись, плакати, піддаватися відчаю. — У твої роки я на заводі працював по десять годин. А ти? Не розводь кислиці! — Віктор тер очі, схлипував (П. Автомонов); — Яка ж у тебе любов, коли ти покохав гоноровиту панну, а зразу й кислиці розсипав, тільки дістав одкоша! (О. Ільченко). ква́сити кисли́ці. — На кригу? — жахається Миколка.— Еге ж — Не треба, Володимире,— кривиться Миколка й забуває, що він молодець.— О, ти ще зараз почни квасити кислиці,— набурмосився старшенький на меньшенького і рвучко відвернувся від нього (М. Стельмах).