-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квартира́нт квартира́нти
родовий квартира́нта квартира́нтів
давальний квартира́нтові, квартира́нту квартира́нтам
знахідний квартира́нта квартира́нтів
орудний квартира́нтом квартира́нтами
місцевий на/у квартира́нтові, квартира́нті на/у квартира́нтах
кличний квартира́нте квартира́нти

Словник синонімів

КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТрозм.,КОМІ́РНИКрозм.,ЖИЛЕ́ЦЬрозм.,ПОСТОЯ́ЛЕЦЬзаст.В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); - А дітей у вас, певно, з десятеро. Я не приймаю до себе на квартиру пожильців з дітьми (І. Нечуй-Левицький); [Котя:] Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти. Гопкомпанія (І. Микитенко); Шостий комірник, ученик сьомого класу гімназіального, Микола Демідов, лежав також на ліжку біля вікна (О. Маковей); Зачинені віконниці у його кватирі давали ознаку на всю улицю, що їх жилець перебрався кудись інде (Панас Мирний); - Адже ви у нас не якийсь постоялець, а гість у домі (І. Франко).