-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний квапли́вий квапли́ва квапли́ве квапли́ві
родовий квапли́вого квапли́вої квапли́вого квапли́вих
давальний квапли́вому квапли́вій квапли́вому квапли́вим
знахідний квапли́вий, квапли́вого квапли́ву квапли́ве квапли́ві, квапли́вих
орудний квапли́вим квапли́вою квапли́вим квапли́вими
місцевий на/у квапли́вому, квапли́вім на/у квапли́вій на/у квапли́вому, квапли́вім на/у квапли́вих

Словник синонімів

КВАПЛИ́ВИЙ (про людину - схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙрозм.Хвилинами монотонне чалапання ніг обривалося твердим гуркотом возів, що билися колесами об вибої, немов якісь квапливі молотники вистукували ціпами на току (Ю. Бедзик); Розвалистою, але поспішливою ходою подався [Василь] до колиби (І. Чендей); І плащ нап’яв поквапливий поштар, Хай хоч потоп - а ждуть його у вікнах (В. Бичко); Підлетів на змиленім коні поквапний джура (Я. Качура); [Наталя:] Мене ніхто не може присилувати [заміж]... [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася (Б. Грінченко); О, він сквапний на те, щоб крадене купувати (Словник Б. Грінченка); - Не люблю непорядку! - покрикувала вона, намагаючись не відстати від хапливого батька (О. Ільченко); Ластівка.. несподівано влетить в хату через одчинене вікно, політає, покрутиться, як похапливий гість (І. Нечуй-Левицький).
ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙрозм., ГАРЯЧКО́ВИЙрозм., ПОЖЕ́ЖНИЙрозм., ХВА́ТАНИЙзаст.; СКОРОСПІ́ЛИЙ, СКОРОСПІ́ШНИЙ (перев. про якесь рішення). - Ви робите поспішний висновок (Григорій Тютюнник); Намагаючись змалювати образи численних дійових осіб, автор не піднімається вище "виробничих характеристик", а розв’язання конфлікту показує засобами поспішливого репортажу (з газети); Ніхто б не сказав, що Бунчужний схильний до поквапливих рішень, до несподіваних вихваток (Л. Серпілін); Пам’ятайте тільки, що ви теж будете такими, як ми, - стережіться вимовити поквапне слово (Ю. Яновський); Серця.. скажено калатали після швидкого бігу та сквапного дряпання на гору (Ю. Смолич); Суд сквапливий рідко буває справедливий (прислів’я); Ну й чи годиться називати розмовами те, що відбувається за оцим столом? Похаплива балаканина старої жінки про все відразу - от що це таке (Ю. Шовкопляс); Не зважившись на хапливий шлюб, Марина не хотіла, проте, втратити своє щастя (Л. Дмитерко); - Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (І. Нечуй-Левицький); В фортеці йшла гарячкова метушня. Ті, кого призначили в похід, одержували нове обмундирування й здавали старе (З. Тулуб); - В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг нальотчиків... (А. Головко); Простіть за хватаний лист, страшно спішуся (Леся Українка); Скороспілу ухвалу прийняти легко, але потім, коли почнуть шукати винних, за все доведеться відповідати мені (О. Донченко); Незнання не таке небезпечне, коли воно усвідомлене. Це стимулює дослідження, утримує від скороспішних, суб’єктивістських рішень (з журналу).
ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо - який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил.,НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ] підсил.,ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ, МИТТЄ́ВИЙ[МИТТЬОВИ́Й], МОМЕНТА́ЛЬНИЙ, РАПТО́ВИЙ, БЛИСКАВИ́ЧНИЙпідсил., НЕЗАБА́РНИЙрозм. (про дію, рух); МОТО́РНИЙ, ЖВА́ВИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ (перев. про роботу, виконання чогось - здійснюваний у швидкому темпі); СПІ́РНИ́Йрозм. (про ходу); ПЛИВКИ́Й (перев. про течію); ЧА́СТИЙ, ДРІБНИ́Й (який складається з часто повторюваних дій, рухів тощо). Од швидкої ходи він аж вихав полами на повітрі, а волосся на голові настовбурчилось вгору (І. Нечуй-Левицький); Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків (М. Стельмах); Де руки й охота, там скора робота (прислів’я); Її сумне, тужливе око слідить за бистрими рухами ігли (І. Франко); Швидко вони покотили полем, тільки кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди (Панас Мирний); Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою (Леся Українка); Минув місяцьдругий шпаркої роботи (Д. Бедзик); Вперше зазнає Тоня такої швидкості, такої бурхливої їзди з перешкодами (О. Гончар); Критики одноголосно говорять про невпинний ріст, невпинний поступ на літературному полі (В. Еллан); Махове коло закрутилося в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (М. Коцюбинський); Поспішний відступ черкасців до лісу не рятував їх (І. Ле); Раби.. сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням (Леся Українка); Розвалистою, але поспішливою ходою подався [Василь] до колиби (І. Чендей); Він уже підходив до будинку головного інженера, коли раптом почув позаду квапливі кроки (Ю. Шовкопляс); Поквапливим рухом поліз [Арсен] до кишені по цигарки (Є. Гуцало); Усе в нім, від нерівного, поквапного ходу і бистрого, але миготливого погляду, аж до методу навчання,.. було немов навмисно зложене з суперечностей (І. Франко); Мав [Забейко] враження, що його вело у цей приспішений рух друге маленьке серце (Ірина Вільде); Настали жнива, з довгими палючими днями, невеличкими короткими ночами, з важкою, похопливою роботою (Панас Мирний); Зміна провела швидкісну плавку і видала сталь високої якості (А. Хижняк); Нахилила [Уляна] голову сина трішечки нижче, бо він був уже хлопчик височенький, поцілувала коротким поцілунком (Григорій Тютюнник); У практиці польотів на сучасному винищувачі неминучі гострі ситуації, які вимагають миттєвого з’ясування причин їх появи і блискавичної реакції (з газети); Озирнувшися звичним моментальним рухом, Панько пізнав: спереду був чорний, мов негр, кочегар (В. Еллан); Але ж чому, сформувавшися з атомів, речі ніколи Нас не вражають раптовою зміною сталих кольорів? (переклад М. Зерова); Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Леся Українка); Вона рада була, що в неї тепер є багато роботи, і навіть помолодшала,.. рухи жваві, енергійні, все робить бігом (С. Чорнобривець); Вся ця забава в бойовисько була.. рухлива й метушлива (О. Досвітній); Він ішов незалежно своєю важкуватою, поважною і разом з тим спірною ходою (О. Кундзич); Стрільба ставала частіша (О. Стороженко); Він чує за фіранкою шелестіння шовку і дрібні жіночі кроки (В. Кучер).