-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ква́пити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ква́пмо
2 особа квап ква́пте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ква́питиму ква́питимемо, ква́питимем
2 особа ква́питимеш ква́питимете
3 особа ква́питиме ква́питимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ква́плю ква́пимо, ква́пим
2 особа ква́пиш ква́пите
3 особа ква́пить ква́плять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ква́плячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ква́пив ква́пили
жін. р. ква́пила
сер. р. ква́пило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ква́пивши

Словник синонімів

КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИдіал.;ПІДГАНЯ́ТИ[ПІДГО́НИТИ], ПРИГАНЯ́ТИ[ПРИГО́НИТИ]розм.,ГАРЯЧИ́ТИрозм.,ПІДСТЬО́БУВАТИ[ПІДСТІБА́ТИ]розм.,ПІДХЛЬО́СТУВАТИ[ПІДХЛЬО́СКУВАТИ]розм.,НАГЛИ́ТИдіал. (змушувати швидше щось робити). - Док.: поква́пити, підігна́ти, пригна́ти, підстьобну́ти[підстібну́ти], підхльо́снути. Професор квапить асистентів, люто сварить операційну сестру, тримає на напнутих невидимих віжках весь персонал операційної (Ю. Мушкетик); - Чого ж замовк? - покваплював єпископ (О. Ільченко); Хіба, читателі, пождіте, Вгамуйтесь трохи, не галіте! (І. Котляревський); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп’ята. Мовляв, отакий ранок не згаяти б (А. Головко); - Поспішайся, поспішайся, Прісько! - підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Галочка.. порається і усе поспіша, і усіх приганя, щоб швидше усе справляли (Г. Квітка-Основ’яненко); Він їхав до Хуста, а ззаду його підстьобували пожежа в Коропці, підпал у Вишньому Сарді (С. Скляренко); - Швидше там! - наглив Підпара (М. Коцюбинський).