кваліфікувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | кваліфікува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кваліфіку́ймо | |
| 2 особа | кваліфіку́й | кваліфіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кваліфікува́тиму | кваліфікува́тимемо, кваліфікува́тимем |
| 2 особа | кваліфікува́тимеш | кваліфікува́тимете |
| 3 особа | кваліфікува́тиме | кваліфікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | кваліфіку́ю | кваліфіку́ємо, кваліфіку́єм |
| 2 особа | кваліфіку́єш | кваліфіку́єте |
| 3 особа | кваліфіку́є | кваліфіку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кваліфіку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кваліфікува́в | кваліфікува́ли |
| жін. р. | кваліфікува́ла | |
| сер. р. | кваліфікува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| кваліфіко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| кваліфіко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| кваліфікува́вши | ||