кваліфікувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | кваліфікува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | кваліфіку́ймо | |
2 особа | кваліфіку́й | кваліфіку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | кваліфікува́тиму | кваліфікува́тимемо, кваліфікува́тимем |
2 особа | кваліфікува́тимеш | кваліфікува́тимете |
3 особа | кваліфікува́тиме | кваліфікува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | кваліфіку́ю | кваліфіку́ємо, кваліфіку́єм |
2 особа | кваліфіку́єш | кваліфіку́єте |
3 особа | кваліфіку́є | кваліфіку́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
кваліфіку́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | кваліфікува́в | кваліфікува́ли |
жін. р. | кваліфікува́ла | |
сер. р. | кваліфікува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
кваліфіко́ваний | ||
Безособова форма | ||
кваліфіко́вано | ||
Дієприслівник | ||
кваліфікува́вши |