-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ка́їнів ка́їнова ка́їнове ка́їнові
родовий ка́їнового ка́їнової ка́їнового ка́їнових
давальний ка́їновому ка́їновій ка́їновому ка́їновим
знахідний ка́їнів, ка́їнового ка́їнову ка́їнове ка́їнові, ка́їнових
орудний ка́їновим ка́їновою ка́їновим ка́їновими
місцевий на/у ка́їновому, ка́їновім на/у ка́їновій на/у ка́їновому, ка́їновім на/у ка́їнових

Словник фразеологізмів

ка́їнова душа́. Зрадлива, підступна людина. Люди зневажали його і називали каїновою душею за підлий характер (З усн. мови).

ка́їнова печа́ть. Тавро зради, злочину. Звістка про пійманого перекинчика швидко облетіла всі човни, і козаки один поперед одного лізли, щоб зазирнути на того, хто навік затаврував себе каїновою печаттю (С. Добровольський).

ка́їнове ді́ло, книжн. Підступні, лукаві вчинки; зрада, убивство. [Іван:] Для неї [батьківщини] і про рідного сина забудеш, коли цей син звівся нінащо й каїнове діло чинить (Я. Галан).