-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ка́ятися, ка́ятись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ка́ймося, ка́ймось
2 особа ка́йся, кайсь ка́йтеся, ка́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ка́ятимуся, ка́ятимусь ка́ятимемося, ка́ятимемось, ка́ятимемся
2 особа ка́ятимешся ка́ятиметеся, ка́ятиметесь
3 особа ка́ятиметься ка́ятимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ка́юся, ка́юсь ка́ємося, ка́ємось, ка́ємся
2 особа ка́єшся ка́єтеся, ка́єтесь
3 особа ка́ється ка́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ка́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ка́явся, ка́явсь ка́ялися, ка́ялись
жін. р. ка́ялася, ка́ялась
сер. р. ка́ялося, ка́ялось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ка́явшись

Словник синонімів

ШКОДУВА́ТИза чим, про (за) що, із спол. щ о (переживати через щось непоправне, втрачене, загублене), ЖАЛКУВА́ТИ, ЖА́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, УБОЛІВА́ТИ[ВБОЛІВА́ТИ], ДОСА́ДУВАТИна що;КА́ЯТИСЯ в чому,РОЗКА́ЮВАТИСЯв чому (у зробленому, вчиненому). - Док.: пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пожалі́ти, подоса́дувати, пока́ятися, розка́ятися. Таке моє давнє правило: ніколи не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Її серце пом’якшало, і вона дуже жалкувала за тим, що недобре обходилась з своєю невісткою (І. Нечуй-Левицький); Скажи йому, як побачиш, що я його дуже вітаю і жалую, що, певне, не хутко прийдеться нам з ним побачитись (Леся Українка); Їхав Кармель далі та все тільки оглядався на село Лани, жаліючи, що вже попрощавсь з дівчиною (Марко Вовчок); - А от Тимоха уболіває все, - сказав по паузі Прокіп Іванович, - за свою невдачу тоді: і коня вбито, і вроді як дурно зовсім (А. Головко); Перегуда всю ніч пролежав в щілині, лаючи себе за необережність і досадуючи на відсутність курива (Л. Первомайський); Вона вже каялась, що піддалась на Марійчині вмовляння (Є. Гуцало); Стриманий, небагатослівний, Іван Федорович здавався винуватим, сумним, наче в чомусь розкаювався (О. Сизоненко). - Пор. 1. пожалі́ти.