-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кашова́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кашова́рмо
2 особа кашова́р кашова́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кашова́ритиму кашова́ритимемо, кашова́ритимем
2 особа кашова́ритимеш кашова́ритимете
3 особа кашова́ритиме кашова́ритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кашова́рю кашова́римо, кашова́рим
2 особа кашова́риш кашова́рите
3 особа кашова́рить кашова́рять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кашова́рячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кашова́рив кашова́рили
жін. р. кашова́рила
сер. р. кашова́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кашова́ривши

Словник синонімів

КУХОВА́РИТИ (бути кухарем, кухаркою), КУХАРЮВА́ТИрозм.,ПОВАРЮВА́ТИрозм.;КАШОВА́РИТИрозм. (у військовій частині або робітничій артілі). Дружині Левка Івановича, яка кухарює на котлопункті, батько Лінин сподобався своєю розсудливістю та серйозним поглядом на життя (О. Гончар); Біля вогнища куховарить жінка (А. Головко); [Макар:] До чого Михайло має охоту? [Карпо:] Любе поварювать (І. Карпенко-Карий); Кашоварить Охрім, закотивши обтріпані рукава своєї куцини (Григорій Тютюнник).