-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ка́шляти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ка́шляймо
2 особа ка́шляй ка́шляйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ка́шлятиму ка́шлятимемо, ка́шлятимем
2 особа ка́шлятимеш ка́шлятимете
3 особа ка́шлятиме ка́шлятимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ка́шляю ка́шляємо, ка́шляєм
2 особа ка́шляєш ка́шляєте
3 особа ка́шляє ка́шляють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ка́шляючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ка́шляв ка́шляли
жін. р. ка́шляла
сер. р. ка́шляло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ка́шлявши

Словник синонімів

КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИрозм. (злегка); БУХИ́КАТИрозм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИрозм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). - Док.: кашляну́ти, пока́шляти, кахи́кнути, бухи́кнути, пи́рхнути. З печі прикро хтось кашляв, ніби конаючи (Ю. Яновський); Інженер кахикав собі в кулак (О. Донченко); Груди рве кашель - нужусь та бухикаю (П. Грабовський); Він починає нидіти, покашлювати, і в нього розвиваються сухоти (О. Кобилянська); Сідали вони, господарі, розправляли вуса, покахикували в жмені, вирішували свою долю (Григорій Тютюнник); Тепер я саме роблю досліди над прикметами ріжних ґатунків тютюну, від чого добродій Дмитренко мусить чхати й пирхати безперестанку (В. Самійленко).