-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кашляну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кашляні́мо, кашляні́м
2 особа кашляни́ кашляні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кашляну́ кашлянемо́, кашляне́м
2 особа кашляне́ш кашлянете́
3 особа кашляне́ кашляну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. кашляну́в кашляну́ли
жін.р. кашляну́ла
сер.р. кашляну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кашляну́вши

Словник синонімів

КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИрозм. (злегка); БУХИ́КАТИрозм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИрозм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). - Док.: кашляну́ти, пока́шляти, кахи́кнути, бухи́кнути, пи́рхнути. З печі прикро хтось кашляв, ніби конаючи (Ю. Яновський); Інженер кахикав собі в кулак (О. Донченко); Груди рве кашель - нужусь та бухикаю (П. Грабовський); Він починає нидіти, покашлювати, і в нього розвиваються сухоти (О. Кобилянська); Сідали вони, господарі, розправляли вуса, покахикували в жмені, вирішували свою долю (Григорій Тютюнник); Тепер я саме роблю досліди над прикметами ріжних ґатунків тютюну, від чого добродій Дмитренко мусить чхати й пирхати безперестанку (В. Самійленко).