бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко).

вари́ти ка́шу (ква́шу). 1. з ким. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь. Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський — людина розумна й хазяйновита і що з ним можна варити кашу (З. Тулуб).

2. з чого. Будувати свої міркування, ґрунтуючись на ненадійних, хибних відомостях або на вигадках; вигадувати щось. — Це я семиділ? — Ти .. На токарних працював і варив кашу з неіснуючої нової технології (П. Автомонов).

в ка́шу вкипі́ти. Затіяти неприємну, складну, з великими клопотами справу. Неспеціалісту навіть важко собі уявити, в яку кашу ми вкипіли (Ю. Яновський).

да́ти (вси́пати) бере́зової ка́ші кому. 1. Побити кого-небудь (перев. різками), суворо покарати. Крикнув [Дцу Кин-дзин] — радцям каші Березової дать (П. Грабовський); — Всипати б такій березової каші, щоб не хитрувала, наче циганка на ярмарку (М. Стельмах); Вона їм всипле березової каші. Вони пам’ятатимуть, як треба матір слухати й поважати (В. Кучер).

2. Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. — А ми свого командира .. привезли. Поранений. Хотіли вдома лікувати, та генерал Петренко дізнався. Дав мені березової каші! (В. Кучер).

да́ти (вси́пати) бере́зової ка́ші кому. 1. Побити кого-небудь (перев. різками), суворо покарати. Крикнув [Дцу Кин-дзин] — радцям каші Березової дать (П. Грабовський); — Всипати б такій березової каші, щоб не хитрувала, наче циганка на ярмарку (М. Стельмах); Вона їм всипле березової каші. Вони пам’ятатимуть, як треба матір слухати й поважати (В. Кучер).

2. Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. — А ми свого командира .. привезли. Поранений. Хотіли вдома лікувати, та генерал Петренко дізнався. Дав мені березової каші! (В. Кучер).

завари́лася ка́ша. 1. Почалася якась складна і клопітна, переважно неприємна справа. Дивно, що й Кузьма Власович сполошився. Під вечір оце зайшов — пригнічений, винуватий якийсь.— Неприємна заварилася каша (Н. Тихий).

2. Зчинилася сварка, бійка, сталося цілковите безладдя. — Одного разу в Пауздорфі .. заварилася каша. Ми зразу ж тарах пляшкою у висячу лампу (Переклад С. Масляка); — Така каша заварилася на полі бою (Ю. Яновський).

завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу). Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками. Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті (Панас Мирний); — За що ж вам така покута чи кара? — Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу (М. Стельмах); Поїхав я до батька і розказав йому всю подію; він одмовив: — Сам заварив пиво, сам і хлебчи його! (Збірник про М. Кропивницького); — Так чому ж мовчав? — промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (С. Скляренко).

ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш) з ким. Не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння з кимсь. — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Панас Мирний); — Він, — каже [Гриць до Івана], — гордий. З ним не звариш каші (Л. Костенко); З дурнем пива не звариш (Укр..  присл..); [Копач:] З вами каші не навариш. Піду краще до криниці (І. Карпенко-Карий). звари́ти ка́шу. Безбородько відчув, що з Марком сьогодні можна буде зварити кашу (М. Стельмах).

ка́ша ски́сла кому. Кому-небудь не вдалося успішно здійснити свій план, свої наміри, задуми і т. ін. — Ми йтимемо .. через усю .. Україну, і після кожного селища нас ставатиме більше.. — Тепер [нашим ворогам] .. каша скисла (Ю. Смолич).

ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш) з ким. Не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння з кимсь. — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Панас Мирний); — Він, — каже [Гриць до Івана], — гордий. З ним не звариш каші (Л. Костенко); З дурнем пива не звариш (Укр..  присл..); [Копач:] З вами каші не навариш. Піду краще до криниці (І. Карпенко-Карий). звари́ти ка́шу. Безбородько відчув, що з Марком сьогодні можна буде зварити кашу (М. Стельмах).

ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш) з ким. Не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння з кимсь. — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Панас Мирний); — Він, — каже [Гриць до Івана], — гордий. З ним не звариш каші (Л. Костенко); З дурнем пива не звариш (Укр..  присл..); [Копач:] З вами каші не навариш. Піду краще до криниці (І. Карпенко-Карий). звари́ти ка́шу. Безбородько відчув, що з Марком сьогодні можна буде зварити кашу (М. Стельмах).

ка́ші (ї́сти) про́сить, жарт. Подертий і потребує лагодження (про взуття та одяг). Він дав Дикунові свою стару кирею і майже нові чоботи, бо козакове взуття вже давно просило каші (С. Добровольський); І чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ’яненко).

навари́ти ка́ші (пи́ва, гірко́ї і т. ін.) кому і без додатка. Зробити щось небажане, неприємне і т. ін.; наробити лиха, завдати клопоту. Одні лише співчували йому пошепки .. Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж (Д. Ткач); — Дай спокій, заступило мені, що я не бачив його перший. Наварив я собі пива (Ірина Вільде); Такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки! (П. Куліш).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому. Робити комусь щось неприємне, прикре і т. ін., чинити кривду, ображати. — Ти чого, відьмо недошмаляна [недосмалена], язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах).

на при́пічку ка́шу ї́сти. Бути в дитячому віці. — Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький); Про одруження ніколи й мови не заводив [Грицько] .. А якщо дівчина сама, бувало, підведе його до цієї теми, признавався одверто: “Моя молода ще на припічку кашу їсть!” (А. Головко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому. Робити комусь щось неприємне, прикре і т. ін., чинити кривду, ображати. — Ти чого, відьмо недошмаляна [недосмалена], язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому. Робити комусь щось неприємне, прикре і т. ін., чинити кривду, ображати. — Ти чого, відьмо недошмаляна [недосмалена], язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах).

скуштува́ти (покуштува́ти) бере́зової ка́ші, ірон. Бути побитим. — Давно березової каші хочеш скуштувати! Я тобі не дяк у школі. Мене не обдуриш! (Д. Косарик); Побачила вона Романового батька і сказала йому, що Роман у класі дуже пустує .. Романові дома довелося покоштувати [покуштувати] березової каші (С. Васильченко).

частува́ти / почастува́ти бере́зовою ка́шею кого. Бити кого-небудь. — Ну, приходь, хлопці, завтра без сніданку,— зареготав коренастий семінарист.— Будуть частувати березовою кашею ..— Не лякай ляканих! — вигукнув русявочубий, одягаючи шинель (М. Сиротюк); Ось зачекай-но, розповім твоєму батькові! Він тебе ще й березовою кашею почастує, два тижні пролежиш на череві (З. Тулуб).

пригости́ти / пригоща́ти бере́зовою ка́шею кого, жарт. Відшмагати різкою, лозиною когось. З березових гілочок вив’язуються добрячі мітли, а також гнучкі віники, з котрих легко можна висмикнути лозину, щоб пригостити неслухняних дітей березовою кашею (О. Левада).

пригости́ти / пригоща́ти бере́зовою ка́шею кого, жарт. Відшмагати різкою, лозиною когось. З березових гілочок вив’язуються добрячі мітли, а також гнучкі віники, з котрих легко можна висмикнути лозину, щоб пригостити неслухняних дітей березовою кашею (О. Левада).

скуштува́ти (покуштува́ти) бере́зової ка́ші, ірон. Бути побитим. — Давно березової каші хочеш скуштувати! Я тобі не дяк у школі. Мене не обдуриш! (Д. Косарик); Побачила вона Романового батька і сказала йому, що Роман у класі дуже пустує .. Романові дома довелося покоштувати [покуштувати] березової каші (С. Васильченко).

скуштува́ти гарбузо́вої ка́ші, ірон. Дістати відмову при сватанні, залицянні. — Думаєш не знаю, скільки залицяльників біля неї [Наталки] кружляло, як мухи? А всі впіймали облизня, гарбузової каші скуштували! (Є. Гуцало).

скуштува́ти ка́ші якої. Зазнати багато горя, лиха; набідуватися. Ті, що скуштували окупаційної каші, либонь, добре розуміють, почім фунт солі, набралися лиха й рватимуться в бій, аби відомстити за все, що їм судилося пережити (С. Голованівський).

частува́ти / почастува́ти бере́зовою ка́шею кого. Бити кого-небудь. — Ну, приходь, хлопці, завтра без сніданку,— зареготав коренастий семінарист.— Будуть частувати березовою кашею ..— Не лякай ляканих! — вигукнув русявочубий, одягаючи шинель (М. Сиротюк); Ось зачекай-но, розповім твоєму батькові! Він тебе ще й березовою кашею почастує, два тижні пролежиш на череві (З. Тулуб).