-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ка́чур ка́чури
родовий ка́чура ка́чурів
давальний ка́чурові, ка́чуру ка́чурам
знахідний ка́чура ка́чури, ка́чурів
орудний ка́чуром ка́чурами
місцевий на/у ка́чурові, ка́чурі на/у ка́чурах
кличний ка́чуре ка́чури

Словник синонімів

КА́ЧУР (самець качки), СЕ́ЛЕЗЕНЬ, СЕ́ЛЕХдіал.Хлюпочуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає З качуром за ними (Т. Шевченко); В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (М. Стельмах); За ушима [в дівчини] із селеха заложено два закручених пірця (Ганна Барвінок).