-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кахи́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кахи́кнімо, кахи́кнім
2 особа кахи́кни кахи́кніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кахи́кну кахи́кнемо, кахи́кнем
2 особа кахи́кнеш кахи́кнете
3 особа кахи́кне кахи́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. кахи́кнув кахи́кнули
жін.р. кахи́кнула
сер.р. кахи́кнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кахи́кнувши

Словник синонімів

КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИрозм. (злегка); БУХИ́КАТИрозм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИрозм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). - Док.: кашляну́ти, пока́шляти, кахи́кнути, бухи́кнути, пи́рхнути. З печі прикро хтось кашляв, ніби конаючи (Ю. Яновський); Інженер кахикав собі в кулак (О. Донченко); Груди рве кашель - нужусь та бухикаю (П. Грабовський); Він починає нидіти, покашлювати, і в нього розвиваються сухоти (О. Кобилянська); Сідали вони, господарі, розправляли вуса, покахикували в жмені, вирішували свою долю (Григорій Тютюнник); Тепер я саме роблю досліди над прикметами ріжних ґатунків тютюну, від чого добродій Дмитренко мусить чхати й пирхати безперестанку (В. Самійленко).