-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кахи́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кахи́каймо
2 особа кахи́кай кахи́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кахи́катиму кахи́катимемо, кахи́катимем
2 особа кахи́катимеш кахи́катимете
3 особа кахи́катиме кахи́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кахи́каю кахи́каємо, кахи́каєм
2 особа кахи́каєш кахи́каєте
3 особа кахи́кає кахи́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кахи́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кахи́кав кахи́кали
жін. р. кахи́кала
сер. р. кахи́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кахи́кавши

Словник синонімів

КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИрозм. (злегка); БУХИ́КАТИрозм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИрозм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). - Док.: кашляну́ти, пока́шляти, кахи́кнути, бухи́кнути, пи́рхнути. З печі прикро хтось кашляв, ніби конаючи (Ю. Яновський); Інженер кахикав собі в кулак (О. Донченко); Груди рве кашель - нужусь та бухикаю (П. Грабовський); Він починає нидіти, покашлювати, і в нього розвиваються сухоти (О. Кобилянська); Сідали вони, господарі, розправляли вуса, покахикували в жмені, вирішували свою долю (Григорій Тютюнник); Тепер я саме роблю досліди над прикметами ріжних ґатунків тютюну, від чого добродій Дмитренко мусить чхати й пирхати безперестанку (В. Самійленко).