каталізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний каталізо́ваний каталізо́вана каталізо́ване каталізо́вані
родовий каталізо́ваного каталізо́ваної каталізо́ваного каталізо́ваних
давальний каталізо́ваному каталізо́ваній каталізо́ваному каталізо́ваним
знахідний каталізо́ваний, каталізо́ваного каталізо́вану каталізо́ване каталізо́вані, каталізо́ваних
орудний каталізо́ваним каталізо́ваною каталізо́ваним каталізо́ваними
місцевий на/у каталізо́ваному, каталізо́ванім на/у каталізо́ваній на/у каталізо́ваному, каталізо́ванім на/у каталізо́ваних