ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РАпоет., книжн.,КА́РНІСТЬзаст.;РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯзаст. (тілесне); ПРОЧУХА́Нрозм.,ТЮ́ЖКАрозм.,БІЙ заст. (покарання побоями); СТЯ́ГНЕННЯ (офіційне, за невиконання або порушення чогось); САМОСУ́Д (самочинне, без відома влади, суду). Те, що командир полку не поклав на нього жодного покарання, а, навпаки, дав йому важливе доручення, особливо бентежило (Л. Смілянський); В дитинстві я прекрасну казку чув Про Прометея, мужнього титана, Що з неба для людей огонь приніс, Не побоявшись Зевсової кари (Л. Дмитерко); - Сидить малює, ніби панич... О Господи, за що послав на мене таку покуту?! (Вас. Шевчук); - Знає те Господь-усевіда, що не вдіяла я зроду-звіку нічого такого, за що од мужа таку покару мала б прийняти (переклад М. Лукаша); Почалися тоді в нас карності щоденні, щоденний плач (Марко Вовчок); - Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу, Воріженькам в розправу! (пісня); Екзекуція мала відбутися на очах усього села - аби ні в кого не виникало сумнівів щодо твердості місцевої влади (М. Олійник); [2-а дівчина:] Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); Дав же він йому тюжки - буде пам’ятати, як лаятись (Словник Б. Грінченка); Намісник засудив винуватця до шибениці, а перед тим, як повісити, мали провести його по місту з батоговим боєм (переклад М. Лукаша); Замість існуючих багатьох дисциплінарних стягнень [у Кодексі про працю] запроваджуються два: догана і звільнення (з газети).