карний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ка́рний ка́рна ка́рне ка́рні
родовий ка́рного ка́рної ка́рного ка́рних
давальний ка́рному ка́рній ка́рному ка́рним
знахідний ка́рний, ка́рного ка́рну ка́рне ка́рні, ка́рних
орудний ка́рним ка́рною ка́рним ка́рними
місцевий на/у ка́рному, ка́рнім на/у ка́рній на/у ка́рному, ка́рнім на/у ка́рних

Словник синонімів

ЗЛОЧИ́ННИЙ (який є злочином, містить у собі злочин), ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, КА́РНИЙюр., КРИМІНА́ЛЬНИЙюр. (пов’язаний із замахом на життя та майно). Були в мене свідки, що злочинного не робив я нічого. Оправдав мене суд (А. Тесленко); Такі злодійські набіги.. частенько лучались (О. Стороженко); Карний злочин; Кримінальна справа.
КА́РНИЙ (який учинив злочин проти життя та майна; який становить замах на когось, щось; пов’язаний з розслідуванням і покаранням таких злочинів), КРИМІНА́ЛЬНИЙ, ГОРЛОВИ́Йдіал.Карний злочинець; Карний злочин; Карний суд; Кримінальна справа; Кримінальні закони.