карнавухий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний карнаву́хий карнаву́ха карнаву́хе карнаву́хі
родовий карнаву́хого карнаву́хої карнаву́хого карнаву́хих
давальний карнаву́хому карнаву́хій карнаву́хому карнаву́хим
знахідний карнаву́хий, карнаву́хого карнаву́ху карнаву́хе карнаву́хі, карнаву́хих
орудний карнаву́хим карнаву́хою карнаву́хим карнаву́хими
місцевий на/у карнаву́хому, карнаву́хім на/у карнаву́хій на/у карнаву́хому, карнаву́хім на/у карнаву́хих