-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири карлю́чки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний карлю́чка карлю́чки́
родовий карлю́чки карлю́чо́к
давальний карлю́чці карлю́чка́м
знахідний карлю́чку карлю́чки́
орудний карлю́чкою карлю́чка́ми
місцевий на/у карлю́чці на/у карлю́чка́х
кличний карлю́чко* карлю́чки́*

Словник синонімів

ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКАрозм.,ЗАКАРЛЮ́КАрозм.Все там [у школі] було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М. Коцюбинський); Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Ю. Яновський); Мурашкова розгорнула листок, обписаний грецькими крючками (І. Нечуй-Левицький); Почерк у Пріськи, справді, красивий, округлий, з мудрими завиткамии (М. Стельмах); Люди підходили до приговора [про поділ землі], скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь на коріння схожі закарлюки або ставили хрестик (М. Стельмах).
КАРЛЮ́ЧКАрозм. (незграбно написана літера), КРИВУ́ЛЯірон.;ІЄРО́ГЛІФ (незграбно й нерозбірливо написана літера). Вони вимальовували.. дивовижні карлючки замість літер (П. Колесник); Катерина засиділася біля столу, що на ньому лежали шматки паперу з Антоновими кривулями (С. Чорнобривець); Секретар в блокноті щось нотував швидкими розмашистими ієрогліфами (Ю. Смолич).
ПА́ЛИЦЯ (опора при ходінні), ЦІПО́К, ПА́ЛКА, КИЙ, КИЙО́К, ПАТЕРИ́ЦЯ, ПО́СОХ (довга, перев. як ознака статечності); ТРОСТИ́НА (тонка, спеціально оброблена); КОВІ́НЬКА, КО́СТУР, КАРЛЮ́ЧКА, КЛЮ́КАдіал. (із загнутим кінцем, грубої роботи); ҐИРЛИ́ҐА[ҐЕРЛИ́ҐА] (перев. пастуша); ГАЙДА́РКАдіал. (вівчарська); ЛІ́СКАдіал. (з ліщини). Палиця в руках батька була, виявляється, не просто ковінькою, а патерицею, посохом глави роду і символізувала необмежену владу батьків (Ю. Смолич); Кілька років старий слабує на ноги, тому ходить з допомогою товстого грушевого ціпка з гостренькими пуп’янками сучків (І. Ле); Я тепер ходжу ще погано, хоч уже з палкою, без людської помочі (Леся Українка); Сліпий, кістлявий, сивий З’явився дід у колі, І києм землю мацав, ступаючи поволі (М. Нагнибіда); Чоловік ішов повільно, спираючись на кийок (В. Козаченко); Зліз, кінець кінцем, дід Тиміш із печі, одягнув на себе все те, що взимку дідові одягати треба, узяв патерицю - вийшов із хати (Остап Вишня); Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (І. Нехода); Він.. взяв у руки свою тростину (І. Франко); Сидить [дідусь] на ослінчику.., спираючись на вишневу паличку - ковіньку з дивовижно викрученою рукояткою (Ю. Мельничук); Спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (С. Васильченко); Біжать сліпі люди, спотикаються об пеньки, намагаються вхопитися один за одного кривими карлючками (П. Загребельний); Мов стара бабусенька з клюкою, Будова вся пригнулась до землі (М. Старицький); Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа (М. Стельмах); Вівчарик на ґерлиґу похиливсь (Я. Щоголів); Олекса, підпираючись грубою ліскою і стогнучи раз по разу, поволікся до Перегинська (І. Франко).
ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКАрозм., ПРИТИ́ЧИНАрозм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬзаст., ПІДСТА́ВАдіал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НАдіал., ПЕРЕМІ́ШКАдіал. (те, що легше подолати); ГАЛЬМО́ (те, що затримує, сповільнює здійснення чогось); БАР’Є́Р, РОГА́ТКИмн. (щось свідомо створене ким-небудь); ПІДНІ́ЖКА (щось несподіване, свідомо створене ким-небудь); ЗАКОВИ́КАрозм., КАРЛЮ́ЧКАжарт. (щось незначне, але прикре). - Твоя щира до батьків прихильність Всі подолала завади, усі перешкоди (М. Зеров); Загони зумисне не пускали Кисіля і чинили йому в дорозі усякі притичини, щоб не допустити його до Богдана (І. Нечуй-Левицький); Всякі противності не те що не знеохочували його, а ще підбивали до боротьби та до праці (І. Франко); Ніякі накази й перепони тепер не спинять його (І. Ле); Козак, як вітер, гуляє без меж і запон (І. Ле); Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде (Словник Б. Грінченка); Все життя наше завалене обставинами, перешкодами, бар’єрами (Ю. Бедзик); Обминати цензурні рогатки; Тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (з газети); Лишалася тільки одна заковика, як віднести документи у Валки? (В. Минко); - Хоч ми й гарно міркуємо, та єсть одна карлючка.. Є один чоловік такий, що може нам великої шкоди наробити (Б. Грінченко).
РО́ЗЧЕРК (риска, завиток, яким закінчується підпис); КАРЛЮ́ЧКА, ЗАКАРЛЮ́ЧКА, ХВІСТ, ФІ́ҐЕЛЬзаст. (також у літері). Завідувач районним відділом народної освіти підписався з розчерком (О. Копиленко); Паламар показав нам.. рукописний збірник.. розмальований дуже гарно.. карлючками, візерунками (О. Стороженко); Обидва хлопці схилилися над грубим писанням. Одна по одній шамотіли товсті сторінки, а з них стрибало старовинне, з закрутками й хвостами, химерне письмо (О. Донченко).