карлуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний карлува́тий карлува́та карлува́те карлува́ті
родовий карлува́того карлува́тої карлува́того карлува́тих
давальний карлува́тому карлува́тій карлува́тому карлува́тим
знахідний карлува́тий, карлува́того карлува́ту карлува́те карлува́ті, карлува́тих
орудний карлува́тим карлува́тою карлува́тим карлува́тими
місцевий на/у карлува́тому, карлува́тім на/у карлува́тій на/у карлува́тому, карлува́тім на/у карлува́тих