карликуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний карликува́тий карликува́та карликува́те карликува́ті
родовий карликува́того карликува́тої карликува́того карликува́тих
давальний карликува́тому карликува́тій карликува́тому карликува́тим
знахідний карликува́тий, карликува́того карликува́ту карликува́те карликува́ті, карликува́тих
орудний карликува́тим карликува́тою карликува́тим карликува́тими
місцевий на/у карликува́тому, карликува́тім на/у карликува́тій на/у карликува́тому, карликува́тім на/у карликува́тих

Словник синонімів

НИЗЬКИ́Й (про людину, тварину - який має невеликий зріст; про рослину - який має невелику висоту),МАЛИ́Й, МАЛЕ́НЬКИЙ, НИЗЬКОРО́СЛИЙ, МАЛОРО́СЛИЙ, МАНЕ́НЬКИЙрозм.,КОРО́ТКИЙрозм.,КУ́ЦИЙрозм.,ДРІБНИ́Й розм.,КАРЛИКУВА́ТИЙпідсил. розм.,КАРЛУВА́ТИЙ підсил. розм.;КА́РЛИКОВИЙ (ужив. і як складова частина назв дуже малих, низьких рослин і тварин); НЕВИСО́КИЙ, НЕВЕЛИ́КИЙ (який не є високим). Він був низький, присадкуватий, як печериця (І. Нечуй-Левицький); Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Яновський); Рослинність повсюди тут цупка та колюча, низькоросла від постійної боротьби з вітрами (О. Гончар); Сама жінка маненька, коротесенька, та аж пихтить під тими убраннями (Марко Вовчок); Ось показалась коротка й сита фігура [Івана] (М. Коцюбинський); З куцої Тоськи виявився неабиякий гребець, навіть проти води (Ю. Смолич); Романові вже минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст (С. Васильченко); - Ось уже видно Терешкові вишні та сливи, - белькотів голова, - о! чи ти ба! як швидко виросли.. Ще вчора були невисокі, а сьогодні - як ліс (Г. Хоткевич); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар).