-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний каре́тник каре́тники
родовий каре́тника каре́тників
давальний каре́тникові, каре́тнику каре́тникам
знахідний каре́тника каре́тників
орудний каре́тником каре́тниками
місцевий на/у каре́тникові, каре́тнику на/у каре́тниках
кличний каре́тнику каре́тники

Словник синонімів

СТЕ́ЛЬМАХ (майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.); ВОЗОРО́Брідше; КОЛІСНИ́К (колісний майстер); КАРЕ́ТНИКзаст. (каретний майстер). Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (І. Нечуй-Левицький); [Вареник:] Прощавай, треба ще до колісника забігти, і той теж вже четвертий день колесо лагодить (М. Кропивницький); Йому здається, що відкілясь узялися і йдуть поруч дьогтяр Панас та колісник Таран (С. Васильченко); Поступив [хлопець] потім до каретника, але місяців через три одсилає і каретник, бо роботи не було (П. Панч).