-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | карбівни́чий | карбівни́чі |
| родовий | карбівни́чого | карбівни́чих |
| давальний | карбівни́чому | карбівни́чим |
| знахідний | карбівни́чого | карбівни́чих |
| орудний | карбівни́чим | карбівни́чими |
| місцевий | на/у карбівни́чому, карбівни́чім | на/у карбівни́чих |
| кличний | карбівни́чий | карбівни́чі |
Словник синонімів
ЛІСНИ́К (лісовий сторож; працівник лісової охорони), ЛІСОВИ́К розм., КАРБІВНИ́ЧИЙ заст., ПОБЕРЕЖНИ́К заст., ГА́ЙНИК діал., ЗЛІ́СНИЙ діал., ЛІСНИ́Й діал. Він без радості приносив птицю до похмурого, з розбійницьким виразом обличчя лісника Шкаварлиги. Огрядний лісовик мовчки брав качки.. й ішов патрати худющу, завошивлену дичину (М. Стельмах); Далека від романтичного піднесення і мова героїв "Катерини", наприклад.., розмови карбівничого (лісника) з своїм.. помічником Ничипором (М. Рильський); Се був старий панський побережник, що мешкав під малим панським ліском, мав там своє поле й хатину і сторожив ліса (О. Кобилянська); Тепер він пробува́в найбільше в лісах, мав змови та справи зі злісними й лісничими за добір і число дерева (І. Франко).