карбюрувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив карбюрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   карбюру́ймо
2 особа карбюру́й карбюру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа карбюрува́тиму карбюрува́тимемо, карбюрува́тимем
2 особа карбюрува́тимеш карбюрува́тимете
3 особа карбюрува́тиме карбюрува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа карбюру́ю карбюру́ємо, карбюру́єм
2 особа карбюру́єш карбюру́єте
3 особа карбюру́є карбюру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
карбюру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. карбюрува́в карбюрува́ли
жін. р. карбюрува́ла
сер. р. карбюрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
карбюро́ваний
Безособова форма
карбюро́вано
Дієприслівник
карбюрува́вши