караяшницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний карая́шницький карая́шницька карая́шницьке карая́шницькі
родовий карая́шницького карая́шницької карая́шницького карая́шницьких
давальний карая́шницькому карая́шницькій карая́шницькому карая́шницьким
знахідний карая́шницький, карая́шницького карая́шницьку карая́шницьке карая́шницькі, карая́шницьких
орудний карая́шницьким карая́шницькою карая́шницьким карая́шницькими
місцевий на/у карая́шницькому, карая́шницькім на/у карая́шницькій на/у карая́шницькому, карая́шницькім на/у карая́шницьких