-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кара́тися, кара́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кара́ймося, кара́ймось
2 особа кара́йся, кара́йсь кара́йтеся, кара́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кара́тимуся, кара́тимусь кара́тимемося, кара́тимемось, кара́тимемся
2 особа кара́тимешся кара́тиметеся, кара́тиметесь
3 особа кара́тиметься кара́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кара́юся, кара́юсь кара́ємося, кара́ємось, кара́ємся
2 особа кара́єшся кара́єтеся, кара́єтесь
3 особа кара́ється кара́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кара́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кара́вся, кара́всь кара́лися, кара́лись
жін. р. кара́лася, кара́лась
сер. р. кара́лося, кара́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кара́вшись

Словник синонімів

МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З’ЇДА́ТИСЯдіал. (зазнавати моральних мук, перев. докоряючи собі, звинувачуючи себе в чомусь); ТОМИ́ТИСЯ, МАРУ́ДИТИСЯрозм. (зазнавати моральних мук, нудьгуючи); МА́ЯТИСЯ (переживати моральні муки від неспокою, думок тощо); ТЕРПІ́ТИрозм.,ПОТЕРПА́ТИрозм.,ГИ́БІТИдіал. (перев. від холоду, голоду, спраги тощо); ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯрозм. (від ран, болю, перебуваючи під гнітом; втративши волю, права і т. ін.); ПРОПАДА́ТИ (в неволі, в’язниці тощо). - Док.: зму́читися, заму́читися, змордува́тися, поги́нути, поги́бнути, з’ї́стися. Мучились люди, стогін стояв у приміщенні. Той просить води, той щось белькоче, лається в маячінні (О. Гончар); [Сербин:] Довго я таїв своє кохання, довго мучився (С. Васильченко); Коли під час роботи я захворів, я нестерпно страждав від думки, що, може, мені не вдасться вже довести свою роботу до кінця (О. Довженко); - Ой дівчино, дай нам, серце, Водиці напитись. Годі згагою у полі Козакам томитись! (П. Куліш); - Брате мій, з тобою Ми давно вже кохаємось, А я й не сказала, Як була я людиною, Як я мордувалась (Т. Шевченко); Вирватися з Каносси - здолати недолю! Доволі вона конала в цих мурах, пильнована сторожовими псами Матільди (П. Загребельний); - Нащо ж ти вбив її [дружину], нащо, коли так гинеш за нею? - погукнула на його Варка (Марко Вовчок); Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Божий, Мусить погибати (Т. Шевченко); Наталя катується над своєю біографією. Ну що тут ще напишеш? (Ю. Збанацький); Так до пуття й не поладнавши з власною совістю, Мирослава каралася постійним ляком, що заповзав у неї все глибше й дужче (М. Олійник); Скінчив [Самсон], умовк і зсунув брови темні, Немов картавсь, що видав таємницю (Леся Українка); Катерина догорала, як свічечка. Уже тиха стала, не кидалася, не гризлася нічим: її заспокоїла любов людей (Г. Хоткевич); Я терзався кілька днів і врешті надумав викласти всі свої почуття до неї на папері (В. Минко); Але коминарчука з листом не було, і Рифка з’їдалася сама в собі (І. Франко); Марина не знала, як догодити, як власкавити чоловіка, що завжди дома нудьгує, марудиться, не найде собі місця, не держиться хати (К. Гордієнко); - Без тебе я не жив, а маявся: чи справлю хоч трохи своє діло - біжу до тебе (Г. Квітка-Основ’яненко); Нестор здіймив капелюх і почав прощатися... Був дуже блідий, як полотно.. Він терпів (О. Кобилянська); За Свиридихою тюпав Сидорчук. Він потерпав. Мінився в лиці. Важко дихав. Упрівав і ввесь аж лиснів від рясного поту (Ю. Бедзик); Ламались, мінялись лінії фронту, знемагали в битвах бійці (Я. Баш); Я знемагавсь від ран вогневих, В болотах жовту воду пив, Я зарубками на деревах Безстрашну путь свою значив (М. Рильський); [Андрій:] Ні, я не можу розрізнитися з тобою, нехай умру в ярмі, пропаду у кормизі, а тебе не покину!.. (М. Кропивницький). . - Пор. 1. поневіря́тися.
СПОКУ́ТУВАТИщо (нести покарання за провину, вчинений злочин і т. ін.), ПОКУ́ТУВАТИ, КАРА́ТИСЯ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯзаст., ВІДПОКУ́ТУВАТИзах. - Док: споку́тати, розплати́тися, відпоку́тати.- Я вже своє відсидів, - хрипкувато мовив Мусій, - свою вину спокутував повністю (Є. Гуцало); - Правильно ти його полюбила. А не так, як я: шубовсть!Наче з кручі у воду. Не розпитала нічого!Не розізнала. От і розплачуйсь тепер (А. Головко); Настала година відпокутувати свій плюгавий гріх (Ірина Вільде).