карандинецький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний карандине́цький карандине́цька карандине́цьке карандине́цькі
родовий карандине́цького карандине́цької карандине́цького карандине́цьких
давальний карандине́цькому карандине́цькій карандине́цькому карандине́цьким
знахідний карандине́цький, карандине́цького карандине́цьку карандине́цьке карандине́цькі, карандине́цьких
орудний карандине́цьким карандине́цькою карандине́цьким карандине́цькими
місцевий на/у карандине́цькому, карандине́цькім на/у карандине́цькій на/у карандине́цькому, карандине́цькім на/у карандине́цьких