каракулівницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний каракулівни́цький каракулівни́цька каракулівни́цьке каракулівни́цькі
родовий каракулівни́цького каракулівни́цької каракулівни́цького каракулівни́цьких
давальний каракулівни́цькому каракулівни́цькій каракулівни́цькому каракулівни́цьким
знахідний каракулівни́цький, каракулівни́цького каракулівни́цьку каракулівни́цьке каракулівни́цькі, каракулівни́цьких
орудний каракулівни́цьким каракулівни́цькою каракулівни́цьким каракулівни́цькими
місцевий на/у каракулівни́цькому, каракулівни́цькім на/у каракулівни́цькій на/у каракулівни́цькому, каракулівни́цькім на/у каракулівни́цьких